ISO/ISETTA (1953-1976, 1990-1993)
Додано: 07 листопада 2024 10:14
ISO/ISETTA Мілан, Італія, 1953-1976, 1990-1993
Я не докладно розписуватиму життя фірми, про неї є багато в інтернеті. Також нижче покажу деякі їх моделі, про них теж писати не буду, все є у вільному доступі в інтернеті. Фото деяких проектів покажу для того, щоб якщо хтось зацікавиться знав яку інформацію знайти!
Фірма "Ізо", засновником якої був Ренцо Рівольта (Renzo Rivolta), розпочала свою діяльність у післявоєнні роки з виробництва моторолерів. У 1953 році вона випустила незвичайну однооб'ємну мікролітражну машину "Ізетта" з дверима в передній стінці кузова, що обтікає. Її двотактний 2-циліндровий двигун робочим об'ємом 236 см3 стояв ззаду та приводив здвоєні колеса. За часів нафтової кризи середини 50-х років модель мала популярність. "Ізетта" випускалася за ліцензією в Німеччині під маркою "БМВ-Ізеттa" (BMW-lsetta) та у Великій Британії, як "Ізетта Джі-Бі" (Isetta-GB). У Бельгії її виготовляла фірма "Пілетт" (Pilette), у Франції - "Велам" (Velam).
У 1962 році з'явився спортивний автомобіль вищого класу "Ізо Рівольта" (Rivolta) з кузовом "Бертоне" (Bertone) та двигуном "Шевроле" (Chevrolet) V8 робочим об'ємом 5259 см3, що дозволяло розвивати максимальну швидкість 225 км/год. Наступного року побачила світ нова модель "Гріфо" (Grifo) з чудово виконаним кузовом "Бертоне" і тим же силовим агрегатом. Потім дебютувала 4-місна "Леле" (Lele), також спроектована "Бертон". У 1967 році була представлена "Фідія" (Fidia) з кузовом "Гіа" (Ghia), але вона не принесла очікуваного успіху.
Після смерті Ренцо Рівольти справи фірми похитнулися. Модель "Варедо" (Varedo) із середнім розташуванням двигуна, розроблена Джіотто Біццарріні (Giotto Bizzarrini), виявилася невдалою. У 1990 році П'єро Рівольта, син Ренцо, представив спортивне купе "Гріфо-90" класичного компонування з 5,7-літровим мотором "Шевроле" V8 потужністю 440 к.с., що розганяв машину до швидкості 300 км/год. П'єрро намагався організувати його випуск на автобусному заводі, але ця витівка закінчилася безрезультатно.
Я не докладно розписуватиму життя фірми, про неї є багато в інтернеті. Також нижче покажу деякі їх моделі, про них теж писати не буду, все є у вільному доступі в інтернеті. Фото деяких проектів покажу для того, щоб якщо хтось зацікавиться знав яку інформацію знайти!
Фірма "Ізо", засновником якої був Ренцо Рівольта (Renzo Rivolta), розпочала свою діяльність у післявоєнні роки з виробництва моторолерів. У 1953 році вона випустила незвичайну однооб'ємну мікролітражну машину "Ізетта" з дверима в передній стінці кузова, що обтікає. Її двотактний 2-циліндровий двигун робочим об'ємом 236 см3 стояв ззаду та приводив здвоєні колеса. За часів нафтової кризи середини 50-х років модель мала популярність. "Ізетта" випускалася за ліцензією в Німеччині під маркою "БМВ-Ізеттa" (BMW-lsetta) та у Великій Британії, як "Ізетта Джі-Бі" (Isetta-GB). У Бельгії її виготовляла фірма "Пілетт" (Pilette), у Франції - "Велам" (Velam).
У 1962 році з'явився спортивний автомобіль вищого класу "Ізо Рівольта" (Rivolta) з кузовом "Бертоне" (Bertone) та двигуном "Шевроле" (Chevrolet) V8 робочим об'ємом 5259 см3, що дозволяло розвивати максимальну швидкість 225 км/год. Наступного року побачила світ нова модель "Гріфо" (Grifo) з чудово виконаним кузовом "Бертоне" і тим же силовим агрегатом. Потім дебютувала 4-місна "Леле" (Lele), також спроектована "Бертон". У 1967 році була представлена "Фідія" (Fidia) з кузовом "Гіа" (Ghia), але вона не принесла очікуваного успіху.
Після смерті Ренцо Рівольти справи фірми похитнулися. Модель "Варедо" (Varedo) із середнім розташуванням двигуна, розроблена Джіотто Біццарріні (Giotto Bizzarrini), виявилася невдалою. У 1990 році П'єро Рівольта, син Ренцо, представив спортивне купе "Гріфо-90" класичного компонування з 5,7-літровим мотором "Шевроле" V8 потужністю 440 к.с., що розганяв машину до швидкості 300 км/год. П'єрро намагався організувати його випуск на автобусному заводі, але ця витівка закінчилася безрезультатно.