«Корвейр» був створений наприкінці 1950-х років як відповідь на зростаючий імпорт європейських автомобілів із заднім розміщенням двигуна — як малолітражних моделей, на кшталт «Фольксваген Жук», так і спортивних, типу Porsche.
Всі покоління «Корвейра» являли собою варіанти єдиного шасі із заднім розміщенням опозитного шестициліндрового двигуна повітряного охолодження, трансмісією типу «трансексл» і незалежною підвіскою всіх коліс. На задню вісь припадало понад 60% від загальної маси автомобіля. Дуже плоский і низько розміщений двигун дозволив створювати вантажопасажирські версії, фургони, і навіть пікапи, які не мали вираженого «горба» на підлозі багажного відділу, як, наприклад, в дослідних фургонів на базі «Запорожця».
Гама кузовів моделі першого покоління включала наступні варіанти: чотирьох-дверні седани Corvair 500 і 700, двох-дверне купе Monza і кабріолет на його базі, універсал Lakewood і сімейство комерційних автомобілів вагонного компонування Corvair 95 (95 — колісна база цих автомобілів в дюймах, 2413 мм), яке включало фургон Corvan 95 і мікроавтобус Greenbrier, пікапи Loadside і Rampside. Corvan 95 мав глухі боки і 2-створчаті двері ззаду. Пасажирська модифікація Greenbrier мала крім задніх другі 2-стулкові двері в правому боці і, як рідкісну опцію, такі самі треті зліва. В пікапа Loadside відкидним був тільки задній борт, більш пізній Rampside мав також відкидний борт справа, який виконував роль трапу для завантаження-розвантаження. Найбільш рідкісною моделлю першого покоління є ранній пікап Loadside, випущений в 1962 модельному році в кількості 369 екземплярів.
Незалежно від об'єму встановленого двигуна, Chevrolet Corvair оснащувався 3-ступеневою механічною коробкою передач, як опція була доступна автоматична 2-ступенева. За утворення паливно-повітряної суміші відповідали два карбюратори (по одному на кожні три розміщені на одній стороні циліндра).
