Форум Львівського клЮбу колекціонерів автомоделей

практично та сама модель що із серії Atlas, єдина відмінність - камуфляж

практично та сама модель що із серії Atlas, єдина відмінність - камуфляж

... нагло здерли бренд

На мій погляд, цей автомобіль займає поважне місце в міжнародній автоісторії.
Тож як завжди почнемо з історіі....

На мій погляд, цей автомобіль займає поважне місце в міжнародній автоісторії.
Тож як завжди почнемо з історіі....

Dodge WC - сімейство американських армійських автомобілів підвищеної прохідності часів другої світової війни. Випускалися фірмою Dodge з 1940 року по 1945 рік. Автомобілі серії WC (від англ. Weapons Carrier - « носій зброї » ) відрізнялися простотою , технологічністю у виробництві і високим ступенем уніфікації. Це сімейство включає пікапи, машини швидкої допомоги, розвідувальні машини, пересувні майстерні, командні машини та інші (див нижче) Літери WC значили:
W - 1941 рік, С - 1/2 тони. Цікаво те що код С присвоїли і автомобілям з вантажопідємністю 750кг і 1 1/2 тони WC63
Після війни у виробництві вони були замінені автомобілями Dodge M-series

З 1942 року поставлялися в СРСР за договором ленд -лізу . Найвідоміший автомобіль у Червоній Армії цe Dodge WC51, котрий отримав прізвисько « Додж три чверті » через свою вантажопідйомності 750 кг (3 / 4 тонни).

Лінійка 1/2-тонних автомобілів

WC1, WC5, WC12, WC14, WC40
Пікапи з відкритою або цільнометалічною кабіною та номінальною вантажепідйомністю 450кг

WC3, WC13, WC21
Weapon carriers-Носій зброї - двохмістний пікап з відкритоу кабіною. Міг встановлюватись кронштейн M24 на котрому можна було встановлювати Автоматичну гвинтівку M1918 (Browning Automatic Rifle) або кулемети системи Browning - M1919 або M2 WC4, WC22
Пікап з відкритою кабіною укомплектований лебідкою Braden MU та лавками в кузові. В основному використовувався для буксування протитнкової гармати М3, перевезання гарматної обслуги та боєкомплеку. Всього виготовлено 5570 машин. WC9, WC18, WC27
Виготовлялись з 1941 до кінця першої половини 1942 року. Машина для медичної служби (військові швидкі допомоги). Ці ранні версії відрізнялись від пізніших машин своєю напівкруглою решіткою радіатора. Також вони мали подовжену колесну базу - 3100мм WC10, WC17, WC26, WC36, WC48
Автомобілі з цільнометалічним кузовом типу фургон (Carryall)

WC11, WC19, WC42
Автомобілі звязку з цільнометалічним кузовом

WC6, WC8, WC15, WC16, WC23
5ти містні командирські автомобілі

WC25
Командирський автомобіль з монтваною 12 вольтовою радіостанцією

WC7, WC24
Командирський автомобіль з лебідкою

WC39, WC43, WC50
Спеціальний автомобіль для прокладення та ремонту телефонних ліній звязку. Також відомий у Армії США як К50

WC41
Оснащений спареними задніми колесами. В основному використовувався в ролі пересувної аварійної майстерні для аварійного ремонту боєприпасів. Були і інші варіанти кузовів, як наприклад для масло обслуговування транспортних засобів. Були побудовані 902 машини.


WC51(G502)
Weapon carriers-Носій зброї - двохмістний пікап з відкритою кабіною, вантажепідйомністю 3/4 тони, 4х4, без лебідки - виготовлено 123,541 машин
Міг встановлюватись кронштейн M24А1 на котрому можна було встановлювати Автоматичну гвинтівку M1918 (Browning Automatic Rifle) або кулемети системи Browning - M1919 або M2
WC52(G502)
Weapon carriers-Носій зброї - двохмістний пікап з відкритою кабіною, вантажепідйомністю 3/4 тони, 4х4, укомплектований лебідкою - виготовлено 59,114 машин WC54(G502)
Автомобіль медичної служби з цільнометалічним кузовом, зустрічались рідкі модифікаціі перероблення цього автомобіля з швидкої в машину звязку WC53(G502)
Автомобіль з цільнометалічним кузовом "carryall", на відміну від WC54 кузов мав бокові вікна. Виготовлено 8,400 машин WC55(G502)
Модифікація WC52 - на автомобілі встановлювалась 37мм протитанкова гармата M3A1
Також був відомий як - M6 Fargo Gun Motor Carriage (GMC) with 37mm Anti-tank Gun (G121)
Виготовлено 5,380машин WC56(G502)
Командно розвідувална машина з 5-ти містним відкритим кузовом. Також відома під назвою Великий Вілліс WC57 (G502)
Командно розвідувална машина з 5-ти містним відкритим кузовом. На відміну від WC56 була укомплектована лебідкою.
Виготовлено 6,010машин WC58
Машина звязку на базі WC57. На місці переднього пасажирського сидіння та на частині заднього було встановлене 12ти вольтове радіообладнання.


WC59
Спеціальний автомобіль для прокладення та ремонту телефонних ліній звязку на базі WC54 з видовженою на 50см колісною базою. Також відомий у Армії США як К50
Виготовлено 549 машин


WC60
Пересувна автомайстерня на базі WC54. Виготовлено 296 машин

WC61
Спеціальний автомобіль для прокладення та ремонту телефонних ліній звязку котра прийшла на зміну WC59. Виготовлено 58 машин


WC62 (G507)
Автомобіль WC62 було створено для перевезення вантажів та особового складу, вантажепідємність 1 1/2 тони, 6х6. Машина базувалась на моделі WC51 до котрої було додано 3ій міст. Всього було виготовлено (в обидвохмодифікаціях: WC62 та WC63) 23,092 машин. Також на базі WC62 було збудовано один прототип броньованого автомобіля. WC63(G507)
Той же самий WC62 але укомплектований лебідкою


WC64(G502)
Автомобіль медичної служби (швидка) WC63KD з розбірним кузовом. Така конструкція давала можливість при розібраному кузові ставити машину одну на одну при транспортуванні кораблем, економилось місце на палубі. Виготовлено 3,500 машин

Вибачте якщо я вас втомив своєю розповіддю, але на закінчення хотів би тїлки ще добавити два посилання - там ви знайдете багато цікавого власне про DODGE WC63

http://www.off-road-drive.ru/archive/33/Perevozchik
http://www.off-road-drive.ru/archive/33 ... voorujeniy



В загальному модель справляє дуже добре враження. Деталіровка як завжди на доброму рівні. Одне особисте зауваження: на мій погляд дуги тенту зависоко стоять, якось не пропорційно, але пру бажанні це можна поправити. А решта дивіться самі

Чудова історична довідка, а модель - ше краща ...

Автомобіль почав свою історію ще в 1941 році, розробником була компанія Ford,мав колесну формулу 6х6 і за швидкість був названий "Хорт", вироблявся до 60х років, в країнах 3 світу був на активній службі як мінімум до 2002 року, хоча останній раз використовувався в 2007 році в місті Богота.

Історія Ford M8 Armored Car на сторінках Вікіпідії

автомобїль ікона часів ІІ Світової Війни. Ця машина добра відома багатьом із вас, та і в багатьох є модель цього автомобіля.

В серію входить також декілька бонусних моделей.

Бонусна модель No.1


Цей танк був одним із наймасовіших танків Німччини часів ІІ Світової Війни, для німців це був німецький "Т-34", для Червоної Армії це був Т-4. СРСР утворював підрозділи із трофейних машин. Німеччина продавала ці танки на експорт. Ці машини після війни і далі продовжували службу в Іспанії ( до 1967 року ) в армії Румунії та ЧССР до 1954 року, потім ці танки були продані в Сирію, а там вони брали участь у 6и денній війні 1967 року проти ізраілю.

Звичайно виникає питання, що це за танк? Це всім добре відомий Панцер ІV - Panzerkampfwagen IV (Pz.Kpfw. IV)
Як завжди хочеться почати з історії, але я думаю що ви самі можета ознайомитись з історією на сторінці а я Вікепідії,би хотів показати декілька фото

DODGE WC-54 ambulance 1945
історична довідка і фото на першій сторінці.

Chevrolet C8A Виробник - PCT for Eaglemoss (ж.с. "Military Vehicles of the Second World War"). Масштаб - 1:43.

Camionetta Desertica Mod.42 Виробник - PCT for EAGLEMOSS Collections. Масштаб - 1:43.

Сравнительно небольшая автомобильная фирма "Крупп" (Krupp) входила в состав некогда крупнейшего германского сталелитейного и машиностроительного концерна, основанного Фридрихом Круппом (Friedrich Krupp) в 1811 году в Эссене. Грузовики она начала выпускать в 1906 году, а во время Первой мировой войны отличилась созданием одних из первых в мире полноприводных тягачей и шасси "Крупп-Даймлер" (Krupp-Daimler) для установки зенитных пулеметов или 77-мм пушек "Крупп" и перевозки боевого расчета. Именно такие автомобили подготовили плодоносную почву для последующей более совершенной армейской техники повышенной проходимости.

В 1920 году при концерне Круппа было официально образовано автомобильное отделение "Фридрих Крупп АГ, Крафтваген фабрик" (Friedrich Krupp AG, Kraftwagenfabrik), приступившее в начале 1930-х годов к разработкам армейской автотехники на эльзасском военном заводе в Мюльхаузене. Приход к власти Адольфа Гитлера, чему в немалой степени способствовал тогдашний хозяин концерна Альфред Крупп, предоставил автомобильному отделению честь выполнить крупный заказ на автомобили-тягачи с колесной формулой 6х4 для буксировки легкой артиллерии массой до 1 т, которые стали известными под неформальным названием "Крупп-Протце" (Krupp-Protze) — артиллерийский передок Круппа.

В 1934 году началось изготовление первой партии оригинальных легких трехосных машин L2H43 с оппозитным 50-сильным двигателем, открытыми кабиной и 4-местным кузовом, всеми односкатными колесами и запоминающимся внешним обликом с коротким покатым капотом и компактной решеткой радиатора, давшими автомобилю еще одно прозвище — "носатый" (schnauzer). В 1937-1942 годах выпускалась самая известная и распространенная военная машина "Крупп" — модернизированный многоцелевой автомобиль-тягач L2H143 с 60-сильным мотором. ДО сих пор их конструкция считается одной из наиболее оригинальных среди военных машин такого класса. Первой и главной конструктивной особенностью обоих вариантов являлся горизонтальный 4-цилиндровый бензиновый двигатель "Крупп М304" рабочим объемом 3,3 л с двумя парами цилиндров противоположенного расположения. Он имел воздушное охлаждение с вентилятором, укрепленным непосредственно на оси коленчатого вала мотора, что позволяло использовать машины практически в любых климатических зонах. Вторым оригинальным элементом была задняя независимая подвеска, смонтированная на узкой продольной лонжеронной раме хребтового типа, к которой жестко крепились главные червячные передачи с самоблокирующимися кулачковыми дифференциалами. Каждое ведущее колесо устанавливалось на поперечных трубчатых рычагах, крепившихся к продольному штампованному балансиру, качавшемуся вокруг поперечной оси. Роль упругих элементов выполняли горизонтальные винтовые пружины, располагавшиеся между каждой парой балансиров. Столь сложная система оказалась довольно компактной и обеспечивала хорошую приспособляемость колес к профилю пути, позволив отказаться от сложного привода передних колес. Основным отличием моделей L2H43 и L2H 143 друг от друга была разная мощность двигателя, а внешне их можно было определить по расстоянию между передним и средним мостом (2470 и 2445 мм) и базе задних колес (860 и 910 мм соответственно). Оба варианта оснащались обычной 4-ступенчатой коробкой передач с двухступенчатым редуктором-демультипликатором, гидроприводом тормозов, классической передней рессорной подвеской, односкатными 17-дюймовыми колесами, 110-литровым топливным баком и двумя свободно вращавшимися "запасками" С короткими верхними защитными крыльями, расположенными с обеих сторон шасси. Несмотря на малый клиренс (всего 225 мм), автомобили с полезной нагрузкой 1150 кг имели вполне приемлемую ПРОХОДИМОСТЬ, а их максимальная скорость по ровной дороге достигала 70 КМ/Ч. В зависимости от назначения и комплектации их полная масса составляла 2450-3600 кг, расход топлива — от 27 до 40 л на 100 км, запас хода — 275-400 км.

Наиболее распространенные легкие артиллерийские тягачи Kfz.69 на шасси L2H43/143 для буксировки противотанковых 37-мм пушек снабжались открытыми двухместными кабинами и кузовами с двумя двухместными сиденьями, обращенными спинками друг к другу, между которыми размещались зарядные ящики. Имелись также транспортные варианты Kfz.70 с бортовыми кузовами и пулеметом, фургоны разного назначения (Kfz.19, Kfz.68, Kfz.72), машина для установки легких пушек Kfz.81 и шасси для зенитных прожекторов Kfz.83. Для венгерской армии собственные кузова изготовляла местная фирма (Uhry). В Германии в 1939-1940 годах было собрано также несколько представительских кабриолетов Kfz.21 с открытыми 6-местными кузовами фирмы "Хебмюллер" с "нормальной" передней облицовкой с высоким фальш-радиатором и двумя запасными колесами, крепившимися на стенке багажника. В 1937-1938 годах на шасси L2H143 построили 20 опытных патрульных безбашенных бронетранспортеров Sd.Kfz.247 с двигателями мощностью 60 и 70 л.с., экипажем из шести человек и 8-мм броней корпуса. При увеличении боевой массы до 5200 кг скорость их движения не изменилась. В общей сложности до начала 1942 года было изготовлено порядка 7 тыс. машин серии L2H43/143.






Krupp L2H143 (Kfz.70). Виробник - PCT for EAGLEMOSS Collections (ж.с. "Vehicules Militaires de la Seconde Guerre Mondiale"). Масштаб - 1:43.

Введённые в 1939 году автомобили O-серии первоначально оснащались устаревшей кабиной от предшествующих моделей, но вскоре получили обновление - новую, более обтекаемую, кабину с коротким капотом и оригинальным оформлением передка, которое получило название "Бычий нос". Сначала были представлены две версии - короткобазная (OS) и длиннобазная (OL).Машины серии оснащались 3,5-литровым двигателем, 4-ступенчатой коробкой передач, задним мостом спирально-конической конструкции и гидравлическими тормозами. Во время Второй мировой войны версия OY, созданная для вооружённых сил, имела передок плоской формы (он включал в себя решётку радиатора и фары). Аналогичная гражданская модификация, OW, выпускалась во время Второй Мировой войны для выполнения жизненно необходимых задач, оставаясь в производстве до 1945 года.После окончания войны в 1945 году дизайн кабины O-серии вернулся к прежнему виду, а сама серия оставалась в производстве до 1953 года, когда она была заменена серией TA. В 1945 году серия O разделилась на модификации OLA и OLB, которые имели полезную нагрузку от 3 до 4 тонн для OLA и 5 тонн для OLB. Выпускался также седельный тягач OSS.




Bedford OYD - 10th Armored Division - Alam ei Halfa (Egypt) - 1942. Виробник - PCT for EAGLEMOSS Collections. Масштаб - 1:43.

RSO/01 Lw.F.D. Виробник - PCT (IXO Altaya) for Eaglemoss (ж.с. "Vehicules Militaires de la Seconde Guerre Mondiale"). Масштаб - 1:43.